Канарські острови потерпають від тривалих пилових бур: дослідження виявляє шокуючі масштаби проблеми
Популярний туристичний напрямок, Канарські острови, зіткнувся з серйозною екологічною проблемою: щорічні пилові бурі з африканської пустелі Сахари, відомі як “каліма”, тепер тривають майже п’ять місяців на рік. Нове дослідження, проведене міжнародною групою науковців, свідчить, що це явище стає дедалі частішим та інтенсивнішим, становлячи реальну загрозу для здоров’я місцевого населення та мільйонів туристів.
Зростаюча частота та інтенсивність каліми
Згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі Express, Канарські острови зазнають впливу каліми щонайменше 146 днів на рік, що становить близько 40% усіх днів року. Це значне зростання порівняно з попередніми десятиліттями. Дослідники з Інституту Пауля Шеррера (Швейцарія) та Інституту екологічної діагностики й досліджень води (IDAEA-CSIC, Іспанія) виявили, що, попри зусилля Європейського Союзу щодо скорочення місцевого забруднення повітря, частка пилу, що надходить із Сахари, зросла на 10–25% за останнє десятиліття.
Ситуація викликає занепокоєння і на материковій Іспанії: південні регіони країни стикаються з пиловими бурями приблизно 35% року, а північний схід — у 25–30% випадків. Особливо тривожним є той факт, що у 2020–2022 роках регіон пережив безпрецедентні “суперкаліми”, найпотужніші пилові епізоди за всю історію спостережень. У нормі концентрація твердих частинок PM10 під час пилових бур коливається від 200 до 400 мікрограмів на кубічний метр. Проте під час екстремальних явищ цей показник сягав 600–1840 мікрограмів на кубічний метр, причому найвищий рівень забруднення був зафіксований на острові Гран-Канарія.
Вплив на здоров’я: від респіраторних захворювань до серцевих нападів
Висока концентрація сахарського пилу становить серйозну небезпеку для здоров’я. Медики попереджають, що пилові бурі тісно пов’язані зі збільшенням кількості госпіталізацій та зростанням смертності від серцевих нападів і захворювань дихальної системи. Дослідження Університетської лікарні Канарських островів показало, що пацієнти з серцевою недостатністю, які зазнали впливу пилу перед госпіталізацією, мали значно гірші результати лікування.
Особливу групу ризику становлять люди з астмою, хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) та серцево-судинними захворюваннями. Лікарі настійно рекомендують їм уважно стежити за прогнозами погоди, опублікованими Державним метеорологічним агентством Іспанії (AEMET), перш ніж виходити на вулицю. Вплив сахарського пилу може спричиняти сильний кашель, утруднене дихання, дискомфорт у грудях та значно підвищувати ризик розвитку респіраторних інфекцій.
Зміна клімату як головний чинник
Науковці пов’язують різке збільшення частоти та інтенсивності пилових бур зі зміною клімату. Глобальне потепління та зростання викидів парникових газів сприяють розширенню пустельних територій Африки та змінюють атмосферну циркуляцію. Як наслідок, гарячі повітряні маси, насичені дрібнодисперсним пилом, дедалі частіше переносяться до Європи, зокрема до південних регіонів.
Екотривога серед молоді: ще одна ознака кліматичної кризи
Паралельно з цими фізичними небезпеками, нові звіти виявляють зростання рівня екотривоги, тобто страху, пов’язаного з кліматичними змінами. Особливо це стосується молоді: 33% осіб віком 15–24 роки та 39% осіб віком 25–34 роки відчувають занепокоєння через довкілля. У 2026 році спека, що посилилася, ще більше підсилила ці страхи, спровокувавши значні порушення психічного здоров’я серед молодших поколінь.
