Білосніжні будиночки на краю скелі, блакитні куполи церков і закат, який запам’ятовується на все життя. Санторіні давно перетворився на must-see для мільйонів туристів, але є один нюанс — літом острів перетворюється на людський мурашник. Черги до кожної оглядової, ціни космічні, а про романтичне фото на тлі кальдери можна забути. Але є способи побачити справжній Санторіні без туристів, і зараз розповімо, як це зробити.
Коли їхати на Санторіні: розбираємо сезони по кісточках
Вибір часу для поїздки — половина успіху. Якщо хочете уникнути натовпу, викреслюйте липень і серпень з календаря одразу. Це пік сезону, коли на острів висаджуються круїзні лайнери по 3-4 на день, а в Ої (тому самому містечку з листівок) не протовпитись.
Ідеальні місяці для спокійного відпочинку:
- Квітень-травень — острів прокидається після зими, ціни ще адекватні, температура +20-25°C. Море прохолодне (+18°C), але для прогулянок і фотосесій — ідеально
- Вересень-жовтень — золота середина. Море тепле (+23-24°C), туристів уже менше, а сонця ще багато. Ресторани знижують ціни, готелі стають доступнішими
- Листопад-березень — справжній Санторіні без туристів. Багато закладів не працюють, але саме тоді відчуваєш автентичність. Ціни падають на 40-60%
Один знайомий фотограф їздить на Санторіні виключно в лютому. Каже, що тоді можна годинами стояти в Ої і ніхто не влізе в кадр. Правда, доведеться змиритися з вітром і дощами, але для справжніх кадрів це дрібниці.
В який сезон їхати: практичні поради від тих, хто знає
Якщо мета — купання в морі та пляжний відпочинок, тоді вибір звужується до червня або вересня. У червні вже тепло (+26-28°C), море комфортне (+21°C), а головне — круїзні судна ще не заполонили бухти.
Вересень взагалі вважається найкращим місяцем. Вода прогріта до максимуму, вітри стихають, а ціни вже не кусаються. До речі, саме в цей період дозрівають місцеві томати (ті самі, з яких роблять легендарний томатний кефтедес).
Для любителів вина і гастрономії варто планувати візит на серпень-вересень — час збору винограду. Хоча туристів ще багато, можна потрапити на справжні винні фестивалі та дегустації прямо на виноградниках. Санторіні славиться своїм ассіртіко — білим вином з вулканічних ґрунтів.
Чого уникати:
- Великодніх свят (дати змінюються, але зазвичай квітень) — греки самі їдуть на острови
- Періоду круїзів з липня по серпень — один лайнер привозить 2000-3000 людей на 4-6 годин
- Серпневих вихідних — піковий попит серед європейців
Цікаві місця Санторіні: куди піти, коли туристи ще сплять
Ойя (Oia) — це красиво, але набридло. Там кожен камінь обліплений блогерами з селфі-палками. Якщо їдете в низький сезон, то так, варто глянути. Але є місця куди цікавіші.
Піргос (Pyrgos) — колишня столиця острова. Село на горі з венеціанською фортецею, вузенькі вуличці і майже ніяких туристів навіть влітку. Підніміться на самий верх до монастиря Профітіс Іліас — звідти видно весь острів. На закаті тут буває людей п’ять, не більше.
Акротірі (Akrotiri) — археологічний розкоп, який називають “грецькими Помпеями”. Місто, поховане під вулканічним попелом 3600 років тому. Фрески, посуд, навіть система каналізації збереглися. Вхід €12, але воно того варте. Поруч Червоний пляж (Red Beach) — вулканічний пісок і скелі відтінку цегли.
Меса Гонія (Mesa Gonia) — занедбане село після землетрусу 1956 року. Напівзруйновані будинки, порожні церкви, повна тиша. Трохи моторошно, але фотографії виходять неймовірні. Сюди взагалі мало хто доїжджає.
Вінерії поза туристичними маршрутами:
- Estate Argyros — сімейна винарня, де можна поговорити з власником (якщо пощастить)
- Venetsanos Winery — тераса з виглядом на кальдеру, дегустація від €25
- Gavalas Winery — роблять вино за старими технологіями, без сірки та консервантів
Влітку на пляж Періссу (Perissa) з чорним піском їдьте о 7-8 ранку. До 10 години там ще можна знайти лежак, а після обіду це суцільний людський килим.

Як уникнути натовпу: хитрощі бувалих
Перше правило — селіться не в Фірі (столиці) і не в Ої. Так, доведеться орендувати машину або квадроцикл (від €25-30/день), але ви виграєте в ціні житла і спокої. Періволос, Емборіо, Меса Гонія — села, де живуть місцеві, є нормальні таверни з адекватними цінами, а туристів одиниці.
Друге — їжте там, де немає виду на кальдеру. Як тільки з ресторану видно закат, ціни злітають у 2-3 рази. А їжа часто гірша, бо заклад тримається на локації, а не на кухні. Питайте місцевих, де вони самі обідають. Якось таксист порадив таверну в Піргосі — порція мусаки за €8 (у Фірі така сама коштує €18), смак — космос.
Лайфхаки для економії:
- Закат дивіться з форту в Піргосі або з маяка в Акротірі, а не з переповненої Ої
- Купуйте воду і снеки в місцевих мінімаркетах, а не в туристичних точках (€1 проти €3 за пляшку)
- Орендуйте житло через Airbnb безпосередньо у власників, а не через готелі
- Їжте в обід — багато ресторанів роблять ланч-меню на 30-40% дешевше вечері
Санторіні без туристів — це реально, якщо грамотно спланувати поїздку. Весна і осінь дають можливість побачити острів таким, яким його знають місцеві: спокійним, справжнім, з запахом винограду і солоного вітру. Влітку теж можна уникнути основних потоків, якщо вставати рано, їсти в локальних місцях і не боятись віддалятись від розрекламованих точок. Острів компактний — об’їхати його можна за день. Але щоб відчути, треба провести хоча б 4-5 днів.
Схожі
Найкращі пекарні Парижа: де шукати бюджетні та нетуристичні місця
Вуличні ринки Барселони: де шукати справжню Каталонію
Яка країна Європи найдешевша: рейтинг бюджетних країн